 |
Дізнатися детальніше та замовити апарат імпульсної магнітотерапії АЛІМП-Міні |
Зміст:
Неврологічні захворювання
1. Захворювання периферичної нервової системи. Неврити
Неврит — запалення стовбура периферичного нерва, що проявляється різноманітними руховими розладами та порушеннями чутливості. Розрізняють локальний неврит, при якому уражається лише один нерв, і множинний неврит (поліневрит), причинами якого можуть бути різні зовнішні та внутрішні фактори. До розвитку невриту призводять бактеріальні та вірусні інфекції, зовнішні й внутрішні інтоксикації, переохолодження, нестача вітамінів, судинні та інші порушення. Неврит може бути зумовлений травматичним здавленням нервів.
Апарат застосовують при локальному невриті, симптомами якого є постійні тупі болі, що нападоподібно поширюються вздовж нерва. Відзначаються порушення чутливості та рухові розлади, незначне зменшення об’єму й маси м’язів (атрофія) в ураженій ділянці. У легких випадках відновлення займає 2–3 тижні, але частіше затягується на довший термін, особливо у людей похилого віку, і буває неповним.
Методика лікування невритів
Індуктори-соленоїди накладаються таким чином, щоб перший індуктор розташовувався на зону, найближчу до хребта, а останній — на найдальшу. Перший курс лікування слід починати з мінімальної тривалості 10 хвилин, поступово довівши до 20 хвилин. Якщо необхідно впливати на дві зони, то час дії ділиться навпіл і здійснюється вплив на обидві зони послідовно, без перерви. Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день.
Рекомендований курс лікування — 18 днів, максимальний — 20 (при хронічній формі захворювання), мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день.
При повторному курсі лікування тривалість перших процедур становить 15 хвилин. Курс той самий.
1.1. Неврит лицевого нерва
Неврит лицевого нерва трапляється частіше, ніж ураження інших черепних нервів. Причина — переохолодження, інфекція, інтоксикація, травма. Мета лікування апаратом: посилити протизапальний ефект комплексної терапії, активізувати кровообіг і лімфовідтік у ділянці обличчя, сприяти покращенню провідності лицевого нерва, відновити функцію мімічних м’язів, попередити розвиток м’язової контрактури («стійке обмеження рухливості»). У гострій стадії процесу апарат застосовують лише за рекомендацією лікаря.
Котушку-індуктор накладають на точку виходу лицевого нерва без сильного притискання. Точка виходу лицевого нерва знаходиться під вушною раковиною біля основи нижньої щелепи. Спочатку апаратом впливають на ділянку виходу лицевого нерва, потім — на ділянку контрактури мімічної мускулатури. Загальний час процедури не повинен перевищувати 30 хвилин. Під час проведення процедури не задіяні в лікуванні індуктори відхиляють убік від пацієнта.
1.2. Неврит променевого нерва
Променевий нерв найчастіше уражається в ділянці середньої третини плеча при переломах або притискається під час глибокого сну. Функція променевого нерва: забезпечення чутливості шкіри задньої поверхні плеча та передпліччя, пальців, забезпечення роботи м’язів-розгиначів зап’ястка та пальців. Крім того, променевий нерв іннервує капсулу ліктьового суглоба.
Мета лікування апаратом: прискорити відновлення провідності променевого нерва, зменшити ступінь атрофії м’язів, покращити кровопостачання тканин у зоні іннервації променевого нерва, відновити функцію розгиначів кисті.
Проведення процедури
Індуктори накладаються послідовно на внутрішню поверхню нижньої третини плеча, передпліччя та кисті за такою схемою:
- положення хворого — лежачи;
- хвору руку укладають долонею догори, індуктори встановлюють на руку зверху;
- перший індуктор кладеться на нижню третину плеча, другий індуктор кладеться на ділянку ліктьової ямки;
- третій кладеться приблизно посередині між долонею та ліктьовою ямкою, четвертий — на долоню.
1.3. Неврит ліктьового нерва
Причина — травми в ділянці ліктьового суглоба, інфекції.
Мета магнітотерапії, ділянка впливу та методика проведення процедури така сама, як і при невриті променевого нерва. Апарат накладається таким чином, щоб перший індуктор розташовувався на зону, найближчу до хребта, а останній — на найдальшу.
1.4. Неврит серединного нерва
Мета лікування апаратом: прискорити відновлення провідності серединного нерва, зменшити ступінь атрофії м’язів, покращити кровопостачання тканин у зоні іннервації серединного нерва, відновити функцію м’язів-розгиначів кисті.
Проведення процедури
Котушки-індуктори накладаються послідовно на внутрішню поверхню плеча (по ходу нервового стовбура).
1.5. Неврит сідничного нерва (ішіас)
«Ішіас» — запалення сідничного нерва. Сідничний нерв є найбільшим нервом в організмі. Цей нерв бере свій початок на п’яти різних рівнях спинного мозку в поперековому відділі хребта — відділі, що несе на собі основне навантаження. Потім сідничний нерв спускається вниз по нозі, розгалужуючись на дрібніші нерви, які проводять нервові імпульси в стегно, коліно, гомілку, гомілковостопний суглоб, стопу та пальці.
Це захворювання характеризується болем у поперековому відділі хребта та в нозі, по ходу сідничного нерва, нападами стріляючого характеру, що супроводжуються вимушеним положенням тіла. Людина не може зігнутися або розігнутися. По ходу нерва знижується чутливість, з’являється відчуття оніміння або «повзання мурашок» по шкірі. Сила в м’язах ноги знижується, аж до повного паралічу, особливо в м’язах стопи. Людина не може ходити на носках або п’ятах, при цьому стопа ляпає під час ходьби, не слухаючись власника.
Мета лікування — чинити знеболювальну, протинабрякову, протизапальну дію на сідничний нерв і прилеглі тканини, зменшуючи судинний і м’язовий спазм, нормалізувати кровообіг, тонус і обмін речовин.
Проведення процедури
Лікування починають у період стихання гострого процесу. Два індуктори накладають на попереково-крижову зону і два — по ходу нерва, на задню поверхню стегна.
Час проведення процедури — 15 хвилин. Рекомендований курс лікування — 18 днів, максимальний — 20 (при хронічній формі захворювання), мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день. При двосторонньому ураженні вплив здійснюється по черзі, час впливу на один бік — не більше 15 хвилин. Процедура проводиться один раз на день, краще на ніч.
1.6. Неврит малогомілкового нерва
Малогомілковий нерв відходить від сідничного у верхньому відділі підколінної ямки, іде вниз по зовнішній стороні гомілки.
У товщі довгого малогомілкового м’яза ділиться на дві гілки — поверхневий і глибокий малогомілкові нерви.
Неврит малогомілкового нерва може спостерігатися при травмах, часто трапляється при різних інфекціях та інтоксикаціях. При поліневритах малогомілковий нерв уражається більшою мірою і раніше, ніж інші нерви. Часто уражується двосторонньо.
Магнітне поле чинить у зоні іннервації малогомілкового нерва знеболювальну, протинабрякову, протизапальну дію, зменшує судинний і м’язовий спазм, нормалізує кровообіг, тонус і обмін речовин у тканинах іннервованих м’язів.
Проведення процедури
Лікування проводять лише в період стихання гострого процесу та послаблення болю. Для зручності процедуру рекомендується проводити лежачи на животі, розміщуючи індуктори на верхній відділ підколінної ямки та по зовнішній поверхні гомілки з ураженого боку.
Можливе проведення процедури і сидячи. Один індуктор кладеться на край стільця та притискається ураженою ногою. Решта три розташовуються по зовнішній стороні гомілки й закріплюються еластичною тасьмою. Лікування слід починати з мінімальної тривалості 10 хвилин, поступово довівши її до 20 хвилин. Якщо необхідно впливати на дві зони, то час дії ділиться навпіл і здійснюється вплив на обидві зони послідовно, без перерви. Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день.
Рекомендований курс лікування — 18 днів, максимальний — 20 (при хронічній формі захворювання), мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день.
1.7. Плексит
Плексит — ураження нервового сплетення.
При плекситі розрізняють неврологічну (початкову) та паралітичну (пізню) стадії. Неврологічна стадія проявляється спонтанним болем і болісними відчуттями, що виникають або посилюються при русі, тиску на сплетення, його відгалуженнями від нього пучками нерва. Паралітична стадія характеризується в’ялим паралічем або парезом (ослаблення рухової функції зі зниженням сили м’язів), зниженням або відсутністю чутливості, вегетативно-трофічними порушеннями в зоні іннервації ураженої частини сплетення.
Частіше трапляються плечовий і попереково-крижовий плексити. Плечовий плексит виникає внаслідок травми, здавлення плечового сплетення при вивиху плечового суглоба, переломі ключиці тощо. Він може бути викликаний здавленням сплетення в пахвовій ділянці при користуванні милицями, можливий його розвиток після падіння на витягнуту руку. При ураженні всього сплетення спостерігаються болі, що віддають у руку, у надключичній і підключичній ділянках, розвивається в’ялий периферичний параліч або парез м’язів руки.
Мета лікування: чинити протизапальну дію в зоні проєкції нервового сплетення, відновити в зоні вогнища ураження провідність нервово-м’язового апарату, функцію уражених парезом м’язів.
Проведення процедури
Процедуру проводять лежачи на спині. Індуктори накладають на ділянку ключиці та плечового суглоба (проєкція плечового сплетення) і вздовж внутрішньої сторони руки, ураженої парезом. Можливе проведення процедури й у сидячому положенні. Час проведення процедури — 15 хвилин.
Рекомендований курс лікування — 18 днів, максимальний — 20 (при хронічній формі захворювання), мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день. У разі двостороннього плекситу вплив проводиться по черзі, час впливу на один бік — не більше 15 хвилин. Процедура проводиться один раз на день, краще на ніч.
2. Невралгії
Невралгія — біль стріляючого, колючого, пекучого характеру, що виникає нападоподібно.
Біль іррадіює по ходу стовбура нерва або його гілок і локалізується в зоні розташування певних нервів або корінців.
Невралгія може виникнути внаслідок травми, інтоксикацій, зумовлених захворюваннями печінки, нирок, злоякісними пухлинами, солями важких металів, бактеріальними токсинами, алкоголем, метаболічними порушеннями при цукровому діабеті, хронічними процесами в шлунково-кишковому тракті та ін.
Апарат показаний при невралгії трійчастого нерва, потиличного нерва та міжреберній невралгії.
2.1. Невралгія трійчастого нерва
Захворювання проявляється нападами гострого болю ріжучого, пекучого або стріляючого характеру в щоці, верхній і нижній щелепах, рідше — у надбрів’ї. Напад може супроводжуватися рефлекторними мімічними тиками та напруженням жувальної мускулатури на відповідному боці, блідістю або почервонінням обличчя, виділенням слизу з носа, сльозотечею. У зоні ураженої гілки нерва спостерігається підвищена або, навпаки, знижена чутливість, гіперпатія (гостре сприйняття болю), болючість при натисканні в місцях виходу гілок нерва з кісткових отворів на обличчя — в ділянці підочноямкової вирізки, підочноямкової ямки та в ділянці підборіддя. Напад триває від кількох секунд до кількох годин.
Лікування невралгії передбачає купірування больового синдрому та усунення причин, що його викликають. Вплив магнітного поля апарата спрямований на зниження чутливості периферичних нервових рецепторів, покращення кровопостачання гілок ураженого нерва, що веде до послаблення больових відчуттів, скорочення тривалості та частоти нападів.
Апарат чинить протизапальну, судинорозширювальну дію. Застосування апарата в комплексному лікуванні невралгії трійчастого нерва з лікарськими препаратами значно підвищує лікувальний ефект.
Методика проведення процедури
Така сама, як і при невриті трійчастого нерва. Індуктори накладають на уражену половину обличчя, із захопленням щоки та основи нижньої щелепи, і на комірцеву зону. Лікування слід починати з мінімальної тривалості 10 хвилин, довівши протягом 5 днів до 15 хвилин. Якщо необхідно впливати на дві зони, то час дії ділиться навпіл і здійснюється вплив на обидві зони послідовно, без перерви. Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день.
Рекомендований курс лікування — 18 днів, мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день.
2.2. Невралгія потиличного нерва
Два індуктори накладаються на проєкцію точки виходу потиличного нерва та задню поверхню шиї. Перший курс лікування слід починати з мінімальної тривалості 10 хвилин, довівши протягом 5 днів до 15 хвилин. Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день. Рекомендований курс лікування — 18 днів, мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день.
2.3. Міжреберна невралгія
Міжреберна невралгія проявляється постійним або нападоподібним оперізувальним болем, що поширюється від хребта до грудини або середньої лінії живота з одного чи двох боків. Біль посилюється при фізичних навантаженнях, рухах тіла, кашлі, чханні, глибокому вдиху. Міжреберна невралгія може бути первинною, інфекційною (пов’язаною з грипом, ангіною, ГРВІ) та вторинною (пов’язаною з туберкульозом, спондилітом, пухлиною хребта і спинного мозку, остеохондрозом грудного відділу хребта та ін.).
Лікування спрямоване на усунення причин захворювання та купірування больового синдрому. Апарат підвищує ефективність лікування при комплексній терапії, що включає не лише застосування медикаментозних засобів, а й інших фізичних факторів (УВЧ, УФ-опромінення, синусоїдальні модульовані струми та ін.). Великою перевагою магнітотерапії є практично повна відсутність побічної дії, добра переносимість магнітного поля хворими, яким інші фізичні процедури можуть бути протипоказані.
Проведення процедури
Індуктори накладають на відповідний сегмент хребта з двох сторін і по ходу уражених нервових закінчень. Перший курс лікування слід починати з мінімальної тривалості 15 хвилин, довівши протягом 5 днів до 20 хвилин.
Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день. Рекомендований курс лікування — 18 днів, мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день.
3. Травми центральної нервової системи. Травми хребта та спинного мозку
Травми хребта та спинного мозку дуже небезпечні, оскільки вони можуть призвести до порушень функцій багатьох органів і систем організму, а також до повного паралічу. На спинному мозку зосереджені закінчення (корінці) нервів, що іннервують різні органи. Так, при ураженні шийного відділу хребта болі можуть виникнути в шиї, поширитися в потилицю, руку, перейти на грудну клітку. При травмі грудного відділу розвивається больовий синдром з боку серця, шлунка, легень, печінки, нирок, сечового міхура, підшлункової залози. При ураженні поперекового відділу болі можуть відчуватися в кишечнику, статевих органах.
При травмі хребта нерідко трапляються розриви кровоносних і лімфатичних судин. У зв’язку з цим може різко погіршитися живлення спинного мозку та спинномозкових нервів, порушується нервова провідність, що зрештою ускладнює або робить неможливим виконання їхніх функцій. Магнітотерапію апаратом, якщо для цього немає особливих протипоказань, починають після проведення невідкладних медичних заходів. Магнітне поле чинить знеболювальну, протизапальну, протинабрякову дію, стимулює обмін речовин і регенерацію тканин. Крім того, під дією магнітного поля зростає швидкість проходження нервових імпульсів, активізується робота імунокомпетентних органів, що підвищує захисні сили організму.
Проведення процедури
Положення хворого — лежачи на животі або на спині. Індуктори розташовують уздовж хребетного стовпа. Якщо з будь-яких причин хворого не можна перевернути, його злегка піднімають і індуктори підкладають під травмовану ділянку хребетного стовпа таким чином, щоб перший індуктор розташовувався ближче до голови, а на місці самої травми обов’язково встановлювався один з індукторів.
Лікування слід починати з мінімальної тривалості 15 хвилин, довівши протягом 5 днів до 20 хвилин. Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день.
Рекомендований курс лікування — 18 днів, мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день.
4. Порушення спинномозкового кровообігу
Спинний мозок дорослої людини — це тяж циліндричної форми довжиною в середньому 43 см, масою близько 34–38 г (близько 2% від маси головного мозку), який на рівні верхнього краю першого шийного хребця переходить у довгастий мозок, а внизу, на рівні другого поперекового хребця, закінчується мозковим конусом. Спинний мозок постачається кров’ю гілками кількох артерій.
Передня і дві задні спинномозкові артерії, що продовжуються до нижнього кінця спинного мозку, підживлюються від спінальних гілок інших артерій, які проникають у хребетний канал через міжхребцеві отвори. Ці отвори утворюються між двома суміжними хребцями. При дистрофічних ураженнях міжхребцевих дисків (остеохондроз) міжхребцевий отвір звужується, зближені хребці починають травмувати нервові корінці та притискати кровоносні судини. Прогресування захворювання веде до появи зон ішемії (недостатнього кровопостачання) на різних ділянках хребта. У шийному відділі утворюються задні остеофіти (шипоподібні відростки), що зумовлює хронічне порушення спинномозкового кровообігу (мієлопатія).
У комплексі лікувальних заходів великою ефективністю володіє імпульсна магнітотерапія. Під дією апарата відкриваються додаткові капіляри, покращується текучість крові, що частково компенсує недостатність кровопостачання ділянки спинного мозку із зонами ішемії. Курсове лікування апаратом, поряд із медикаментозною терапією, гальмує або повністю припиняє прогресування захворювання, сприяє нормалізації функцій спинного мозку та спинномозкових нервів.
Проведення процедури
Положення хворого — лежачи на животі або на спині. Індуктори розташовують уздовж хребетного стовпа. Якщо з якихось причин хворого не можна перевернути, його злегка піднімають і індуктори підкладають під травмовану ділянку хребетного стовпа таким чином, щоб перший індуктор розташовувався ближче до голови, а решта — по ходу хребетного стовпа.
Лікування слід починати з мінімальної тривалості 15 хвилин, довівши протягом 5 днів до 20 хвилин. Максимальна тривалість процедури — 30 хвилин при проведенні процедури двічі на день.
Рекомендований курс лікування — 18 днів, мінімальний — 15. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день. Через 2 місяці обов’язкове повторення курсу лікування.
5. Судинні захворювання головного мозку. Ішемічний мозковий інсульт
Інсульт (порушення мозкового кровообігу) буває геморагічним та ішемічним. Геморагічний — крововилив у мозок або під його оболонки, викликаний розривом артерій. Основні його причини — зміна стінки судини та високий артеріальний тиск. Частіше на геморагічний інсульт страждають молоді та енергійні люди. При лікуванні геморагічного інсульту застосування апарата протипоказане, оскільки він може спровокувати кровотечу.
Ішемічний інсульт (інфаркт мозку) зумовлений припиненням або різким зменшенням кровопостачання окремих ділянок мозку.
Найчастіше він уражає людей, які страждають на вікові захворювання: атеросклероз, гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, патології серця. Ішемічні напади найчастіше трапляються вночі або в передранкові години, геморагічні — у розпал робочого дня або під вечір.
Найстрашніше при інсульті — несподіваність його виникнення. Люди, які страждають на судинні захворювання, повинні бути особливо уважними: необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові.
Ось кілька загальномозкових симптомів можливої мозкової катастрофи:
- сильний головний біль (особливо ввечері), який інколи супроводжується нудотою та блюванням;
- запаморочення в поєднанні з відчуттям невпевненості під час ходьби — ніби земля йде з-під ніг;
- надмірна сонливість.
Через порушення кровопостачання уражаються різні ділянки центральної нервової системи. Симптоми залежать від того, яка саме ділянка мозку уражена. Нерідко виникає м’язова слабкість у кінцівках, коли відмовляє рука або нога. Змінюється чутливість — то зникає, то раптом різко й неприємно посилюється. Деяким хворим стає важко вимовляти слова, інші перестають розуміти оточуючих, мова стає незв’язною. Іноді під час ходьби запаморочення набуває чіткої спрямованості (за годинниковою стрілкою або проти неї), нерідко супроводжується нудотою або блюванням.
Апарат застосовують як для профілактики інсульту, так і для лікування наслідків ішемічного інсульту після отримання необхідних рекомендацій лікаря. Основними профілактичними рекомендаціями є нормалізація артеріального тиску та зниження згортання крові. Оскільки імпульсне магнітне поле має гіпотензивну (знижує артеріальний тиск) і гіпокоагуляційну (зменшує в’язкість крові) властивість, застосування апарата знижує ризик інсульту, а також дозволяє скоротити термін реабілітації після перенесеного захворювання.
Профілактику інсульту наполегливо рекомендується проводити особам, які страждають на серцево-судинні захворювання (перед початком процедур обов’язково слід проконсультуватися з лікарем). Клінічна практика показала, що такі хворі легко переносять магнітотерапію (за відсутності протипоказань до неї). Проводити лікування наслідків ішемічного інсульту апаратом слід лише під контролем лікаря, який встановить тривалість процедур, виходячи зі стану пацієнта.
Проведення процедури при ішемічному мозковому інсульті та судинних захворюваннях головного мозку
Положення хворого — лежачи на спині.
Перший етап лікування. Індуктори підкладаються під комірцеву зону. Процедури проводять 1–2 рази на день залежно від стану хворого та реакції організму на магнітне поле. До і після проведення процедур обов’язково контролюється артеріальний тиск. Час перших 3–6 процедур — 10 хвилин, далі час процедур поступово збільшується до 20 хвилин. Курс лікування — 18–20 днів. Після 6-го та 12-го дня лікування робиться перерва на 1 день. У разі наявності паралічу через 10 днів після першого курсу лікування проводиться другий етап лікування — вплив на хребетний стовп (перший індуктор встановлюється на шийний відділ, інші нижче) — 5–10 хвилин і на паралізовані кінцівки — ногу та/або руку — по 5–10 хвилин на кожну кінцівку.
Через два місяці обов’язкові повторні курси лікування.
При судинних захворюваннях головного мозку лікування проводиться відповідно до першого етапу лікування ішемічного мозкового інсульту.
| |
Дізнатися детальніше та замовити апарат імпульсної магнітотерапії АЛІМП-Міні |
